Цей альбом вийшов на добру пам'ять про талановиту людину Романа Вілюру, якому вдалося не розгубити свій талант в цьому світі та вирости у непересічного художника. Постійна праця над собою і пошук національної самоідентифікації у неукраїнському, псевдоукраїнському, а часто й антиукраїнському середовищах, стали поштовхом до усвідомлення необхідності боротьби за український простір засобами мистецтва. Роботи Романа органічно доповнюють звукову частину альбому і, будучи єдиним цілим, переконливо доводять сучасність традиційного і традиційність сучасного...
Музичний продюсер Дмитро Добрий-Вечір
Виконавчий продюсер Сергій [ Little ] Литвинюк
Координація проекту Костянтин Кондрашин
При оформленні обкладинки диска використані роботи Романа Вілюри
Фотографії надали Роман [ Suc ] Коба, Сергій [ Little ] Литвинюк і групи - учасники проекту.
Диск створений при фінансовій допомозі Андрія Вілюри і Руслана Левицького
Серед різноманїття українських виконавців, які працюють у різних жанрах та напрямках, на аудіо-носіях (СД, касетах та інш.) відображається невелика купка артистів, головним чином тих, що за останні кілька років перекочовують з одного теле- радіо каналу в інший, з одного «Майданного» концерту в інший виборчо-агітаційний. З одного боку, у цьому немає нічого поганого, бо народ хоче мати і має своїх героїв, нехай їх і можна порахувати на пальцях. Але на узбіччі залишається велика кількість митців не менш, а іноді і більш талановитих, ніж ті, що в переважній більшості становлять сучасну українську музичну зоряну еліту.
Цією підбіркою вітчизняних виконавців під назвою «Радіо Україна» ми прагнемо познайомити вас із різномаїттям сучасної української музики, переважно незнайомої широкому загалу.
Виконавців та їх твори, ми підбирали виключно за нашими уподобаннями, користуючись власним суб'єктивним смаком.
Дмитро Добрий-Вечір
«Радіо Україна»
Цей диск - проблемний, як підліток. Чи околичний квартал, чи депресивний регіон. Або й ціла країна. В тому сенсі, що переважна більшість продукованого в Україні художества тішить око і «ласкає» вухо. Сиріч, співає колискові для дебілів. Цей диск - зовсім інший. Це - звуковий простір людей, які шукають проблем на свою голову. Бо з проблемами важче жити і тяжче спати, але на одному, неминучому для всіх суді, буде легше відповідати.
Може, хтось повірив нашіптуванням агентів кінця історії, мовляв, нічого вже не має і бути не може. «Ми є» - спокійно кажуть творці диску, нічого не оскаржуючи й не заперечуючи нікому. На них тисне ламінований, притрушений вогнями фуршетів світ, але не може витиснути їх в позапростір. Вони просто залягають в глибинах буття, стиснуті його товщею до щільності алмазів, до займистості антрациту. І те, що комусь видається маргінальним жеврінням і лузерським відблиском відблиску, є насправді натхненним вогнем.
Тут об'єдналася музика різних напрямків, стилів, культурних модусів. Жорсткий рок тут сусідить із фольком, бардівська пісня із добре зрежисованим мелосом. Та є спільне, що їх об'єднує: прагнення пережити реальність як виклик, як шанс альтернативи. Українська культура завжди цього прагнула, але не завжди взискувала, часто плутаючи Залізні Стовпи із опорами ЛЕП за рідним хутором.
Багато репрезентованих тут музик піднімали зали початком 90-х, коли, здавалося, все було можна і все було близько. А потім були роки «розбудови», і ті, хто не спився, не продався, не виїхав за кордон, на світанку третього тисячоліття знову відчувають свою покликаність і обраність.
Слухайте цю музику. І напитуйте собі пригод. Якщо ж ви її не сприймаєте - тим гірше для вас.
Павло Вольвач
http://radioukraine.com.ua/radio-ukraina-2007
